Рок’n’Січ, фестиваль. 2013.06.08. Труханів острів, Київ

35 грн.

Як новий
Буклет
2013
Країна Мрій
Ukraine
шт.

 

...і йдемо з друзями слухати «Кому Вниз». Ще здалеку чути знайомі рифи, потужний голос Середи. Ось музика, яку я люблю. Ось слова, які линуть до серця. Ось ті, хто запалюють вогонь в очах. Це та музика, яка звучатиме під час наступної революції. Це та музика, яка живе вічність! Під сценою — натовп шанувальників. Співають всі. Гурт викладається на повну. Андрій Середа витирає рясні краплини поту з чола. З його традиційно лисої голови йде пар. «Співає, аж димить» — жартує друг. Обертаюся — а димлять усі. І таке враження, що лиш іскру кинь — і спалахнемо! «Ліра!», «Ліра!» — вимагають шанувальники улюбленої пісні. «Чекайте, буде ще», — каже Середа. Звучать відомі «Марш норманів», «Птаха на ймення Nachtigal», «Ми — хлопці з Бандерштату», «Мамай». Під сценою доволі сильний слем. Не втримуюся, йду і я у цей прообраз козацької «Лави на лаву». В кінці пісні, задоволено вивалившись із тої шаленої купи, оглядаю «втрати» — на вишиванці кілька крапель крові, але не моєї. Серце вистукує (певно той марш, який щойно звучав зі сцени). «Ліра» звучить останньої і під сценою спалахує червоний фаєр. Це виглядає до біса гарно і доречно, я аж дивуюся «чому тільки один?». Звісно ж гурт викликають «на біс» — звучить «Суботів». Емоції переповнюють, мало, хочу ще! «На Франко Фесті почую» — втішаю себе... © he1ter-skelter.blogspot.com

 

 

Комментарі