Віктор Крисько. Cinema graffiti. The best of movie music

230 грн.

Абсолютно новий
CD, Album
2012
Караван CD
Ukraine
шт.

 

Tracklist

  1. Інтро "Великдень"
  2. "Пейзаж після мору"
  3. "Скарби цариці Олени"
  4. "Благословення апостола Андрія"
  5. "Всі мають померти"
  6. "Україна – точка відліку"
  7. "СНИ"
  8. "Великдень"
  9. "Пейзаж після мору"
  10. "Бог"
  11. "Скарби цариці Олени"
  12. "Пейзаж після мору"
  13. "Софія Київська – перше тисячоліття"
  14. "Дорога"
  15. "Україна – точка відліку"
  16. "Великдень"
  17. "Дорога до храму"
  18. "Дитячі долоньки"
  19. "Скарби цариці Олени"
  20. "Мрії Жанни"
  21. "Обережно пофарбовано"
  22. "І.Драч"
  23. "Великдень"
  24. 24. "Скарби цариці Олени"
  25. 25. "Україна – точка відліку"
  26. "І.Драч"
  27. "Пейзаж після мору"
  28. "Дорога до храму"
  29. "Великдень"
  30. "Скарби цариці Олени"

Загальна тривалість звучання: 63:29

Видання містить 8-сторінковий буклет з фотографіями та текстами російською, англійською мовами.

Reviews

Передовсім Віктор Крисько відомий в якості постійного учасника оригінального київського проекту Er.J.Orchestra, хоча останнім часом не менше уваги він приділяє і так званому K-Trio — проекту Романа Коляди. Але — в обох випадках ідеться про Віктора Криська як скрипаля-імпровізатора, який працює на перетині фольку, джазу та класики. Ну а альбом «Cinema graffiti» знайомить нас із дещо іншою його іпостассю. Композиторською. Річ у тім, що паралельно Віктор працює головним звукорежисером одного українського телеканалу — завдяки чому мав можливість випробувати себе в плані створення музики до кількох телефільмів. Власне, цей диск являє собою компіляцію записаних ним саундтреків. І ось тут варто зазначити два моменти. По-перше, Крисько-композитор виявився не менш різноплановим, ніж Крисько-скрипаль. По-друге ж, попри компілятивний принцип створення, диск «Cinema graffiti» дійсно схожий на альбом — адже і мозаїчні картини ми називаємо картинами, а не хаотичними скупченнями шматочків смальти. Так, альбому притаманна фрагментарність — об'єктивно. Але вона може бути, водночас, і вимушеним кроком, і природною частиною концепції. Все зроблено так, що «Cinema graffiti» — наче низка спалахів, чи не кожен з яких звертається до чогось потаємного, інтимно-світлого в душі слухача. І навіть кілька темних спалахів — не так суперечать загальному керунку, як підкреслюють його... © Антон Йожик Лейба

 

 

Комментарі