Володимир Кушпет. Виконавська традиція співців-музик XVIII-XX ст. Колекційне перевидання

Володимир Кушпет. Виконавська традиція співців-музик XVIII-початку XX ст. Кобза, ліра, торбан, бандура. Колекційне перевидання. (2CD). /digi-pack/

Tracklist

CD1

1. Дудочка / Козак-валець (танці) – кобза
2. Кисіль (танок) – кобза
3. Дума про Хведора безродного (козацька псальма) – у супроводі кобзи
4. Розпинаніе Христа (псальма) – у супроводі ліри
5. Млинок / Саврадим / Молодичка (танці) – бандура
6. Георгію (кант) – у супроводі ліри
7. Подорож Вацлава Ржевуського – у супроводі торбану музика: Грегор Відорт
8. Відортова пісня – у супроводі торбану музика: Грегор Відорт
9. Спів Ревухи – у супроводі торбану музика: Грегор Відорт

Загальна тривалість звучання: 42:36

CD2

1. Побратався сокіл (за автентичним кобзарським жанровим визначенням – "вулична" пісня) – у супроводі бандури
2. Біда (за автентичним визначенням – "штучка") – у супроводі бандури
3. Про Саву Чалого (козацька пісня) – у супроводі бандури
4. Потоп (псальма) – у супроводі ліри
5. Каперуш (танок) – ліра
6. Христу на хресті (псальма) – у супроводі кобзи
7. Дума про удову і трьох синів – у супроводі кобзи
8. Гей гук, мати, гук (козацька пісня XVIII ст.) – у супроводі кобзи
9. Хлопці-молодці (твір С. Руданського) – у супроводі кобзи
10. Ой, джиґуне (жартівлива пісня ХІХ ст.) – у супроводі кобзи

Загальна тривалість звучання: 48:33

Традиційна культура взагалі, та музична зокрема — явище досить мінливе. Для усвідомлення змін на її тлі потрібно чітко розмежувати природні та штучні процеси, що обумовлювали її становлення. Відсутність української держави виштовхнула прабатьківські звичаї на існування у консервативне сільське середовище. Саме там, у піснях та переказах, думах та легендах зберігався духовний заповіт наших предків. Один з виявів етнокультурної самореалізації простежується у сфері музикування. Окрім улюбленого в Україні гуртового співу, розвинулося індивідуальне виконавство пісень у супроводі кобзи, ліри, торбану, бандури. Розквіт цього жанру припадає на XV-XVIII ст. Та вже з кінця XVIII ст. у міській музичній культурі змінюються національні музичні пріоритети на європейські. Потреба у світських бандуристах зникає, і народний музичний інструментарій (крім торбану) залишається в руках мандрівної незрячої братії — старців. Кожний період існування цього виконавського жанру потребує докладного вивчення та аналізу. Тільки реконструкція музичних інструментів, способів та прийомів гри на них та, врешті, озвучення автентичного нотного матеріалу — єдиний шлях, який дозволяє зробити об'єктивні висновки. Порівняльний аналіз різних музичних зразків від кобзарів, торбаністів, лірників, бандуристів XVIII, початку XX ст. демонструє існування жанрових та виконавських відмінностей у традиціях, що сформувалися внаслідок різних завдань (світських, духовних, соціальних, політичних і т. п.), що існували перед співцями-музикантами у різні періоди історії. Записи на цих дисках є спробою привернути увагу громадськості до процесів реконструкції традиційного виконавства.
(інформація з поліграфії до видання)

У буклеті Ви також знайдете статті щодо кожного інструменту: кобзи, ліри, торбану та бандури. Текст подано українською та англійською мовами.